Мистецькі казки - Кафедра початкових класів - Кафедра початкових класів - Каталог файлів - Гусятинська ЗОШ

Головна » Файли » Кафедра початкових класів » Кафедра початкових класів

Мистецькі казки
16.03.2016, 22:49

Прапорці і кульки. Урок 1

Якось у чарівній країні Мистецтва зустрілися три її мешканці: Червоний, Синій і Жовтий кольори. До цього часу вони жили у своїх домівках і дуже сумували з приводу того, що не мали друзів. Зустрівши один одного вони вирішили потиснути руки, але коли Жовтий потиснув руку Синьому, він побачив, що між ними утворився зовсім новий колір – Зелений. Тоді Синій потиснув руку Червоному і утворився Фіолетовий, коли Червоний привітався з Жовтим між ними утворився Помаранчевий колір. Отже, тепер їх було шестеро! Так з трьох кольорів стало аж шість. Тепер Жовтий, Червоний, Синій, Зелений , Фіолетовий і Помаранчевий стали справжніми друзями.


 

Риба-кит у морі синім. Урок 2

Захотіла дівчинка кита намалювати . Провела півколо-це спина , два трикутники-хвіст, а внизу-хвилі. Гарно вийшло, тільки розфарбувати! Розфарбувала кита , навіть фонтанчик йому прималювала, а як намалювати море – не знає. Почала пригадувати, заплющивши очі. Море… хвилясте…фіолетове, сине, зелене, блакитне….А блакитного у неї не було. Що ж робити? Дуже хвилювався за свою господиню пензлик і підказав, що потрібно взяти палітру і» подружити» синій та білий кольори. Дівчинка взяла палітру крапнула спочатку одного, потім іншого кольору і утворився…Блакитний! Яке диво! Тепер у її кольорів з Країни Мистецтв є новий друг! Крім того Блакитний міг бути світлішим, якщо додати більше білого і темнішим, якщо додати синього. Просто краса! Тепер хвильки різні: зелені, блакитні, сині, фіолетові. На радощах кит заплескав хвостом по воді і всі кольори трішки змішались, утворивши безліч нових відтінків. Тоді маленька художниця зрозуміла, що змішувати фарби можна на папері і в палітрі.

Веселка. Урок 3

Одного разу у Країні Мистецтв кольори вирішили визначити, хто з них самий головний. Жовтий сказав, що він самий головний, бо схожий на сонце і всім дарує радість і тепло, Червоний вважав себе кольором любові, Синій – вода, чистий і прозорий, як розум людини, Блакитний, казав, що схожий на хмаринку, легку, як мрія. Зелений знав, що без нього не було би трави, дерев, молодості людської, Оранжевий – колір щастя, а Фіолетовий вихвалявся своїм благородним походженням.

Щоб розсудити кольори пензлик вирішив пошикувати їх за допомогою віршика: Чарівна Осіння Жар птиця Завітала Бабусину Скриню Фарбувати .Червоний, Оранжевий, Жовтий, Зелений, Блакитний. Синій, Фіолетовий. Аж раптом пішов дощ…и всі кольори засяяли у ВЕСЕЛЦІ . Показуючи у небо діти з радістю кричали:»Диво, краса, радість! Ура!» І кольори зрозуміли, що вони всі дуже потрібні, бо разом вони – ВЕСЕЛКА!

Осіннє листя. Урок 4

 Ще тепло на вулиці, але листя повільно кружляє між деревами і падає на землю. У осінньому листі порпається їжачок. Художник дав завдання принести для букета листя тільки теплих кольорів. А які ж вони теплі? Тепло – це сонце, тепло – це вогонь, міркував їжачок, отже оранжевий, червоний, жовтий – теплі кольори. Таких листочків дуже багато. Прошуршав їжачок по стежинках і назбирав жовтих липових листочків, червоних, бордових, багряних кленових листочків, коричнювато-охрових, березових . Безліч краси на колючках. Маленький їжачок рухався стежкою і нагадував тепле і яскраве багаття.


 

Якого кольору прохолода. Урок 5.

 Одного зимового дня маленьке зайченя вийшло на перший сніг і почало роздивлятись все довкола. «Якого ж кольору прохолода?» - думало зайча. У денному світлі сніг виблискував фіолетовим, синім, блакитним кольором. На вулиці росла розлога зелена ялинка. Справжня казка! «Якби у мене були фарби…»- думав зайчик…Раптом ялинка заговорила: «Скоро Новий рік і я подарую тобі те, що ти просиш, адже я не проста ялинка.» Вона набрала з неба, води, снігових хмарин холодних кольорів, а потім додала свою зелену гілочку і перетворила все це на фарби , це були справжні зимові фарби холодних відтінків: блакитна, синя, фіолетова і зелена. Потім щедра ялинка подарувала папір, а білочка, що жила на ялинці – пензлик зі свого пухнастого хвостика. Зайча було дуже задоволене, адже тепер могло малювати. «Якщо мені знадобляться теплі кольори, попрошу навесні у Їжачка, він має три теплих кольори з осіннього листя і разом у нас буде ціла веселка! Сім кольорів: чотири холодних і три теплих!».


 

 Равлик. Урок 6

 Уявіть собі, що всі кольори зникли і все довкола чорно-біле . Ось у такому місті жили пані Біла і пан Чорний. У країні Мистецтва є багато цікавих міст та історій. Ось одна з них… Пані Біла любила все чисте і біле від квітів до котів, а пан Чорний – все чорне, від диму до собак, але об’єднувало їх одне: вони не любили кольорів веселки, адже ті були надто веселими, на відміну від стриманих чорного та білого кольорів. Одного разу пані Біла та пан Чорний зустрілися на прогулянці і одразу закохались… Прізвище після одруження було спільним – Ахроматичні, що означало « не кольорові», згодом вони так розчинились одне в одному, що у них народився син – Сірий. Отже , не кольорових, ахроматичних кольорів є три: чорний, білий і сірий.


 

Крила метелика. Урок 7

Одного разу Метелик, який щойно з`явився з лялечки побачив своє відображення у краплинці роси. Помітивши, що він зовсім білий Метелик засумував. Все довкола таке кольорове! Навіть зеленою гусінню було веселіше бути…Аж раптом він побачив хлопчика, що розклав на маленькому етюднику яскраві фарби. Хлопчик з радістю допоміг Метелику і розфарбував бідоласі крила, як весло затріпав крилами щасливий капризун! Фарби ще не висохли і змішались, утворивши дивовижні і химерні розводи на крильцях. Скільки нових відтінків утворилось…Метелик дуже злякався, що все зіпсував, але хлопчик пояснив йому, що коли таким чином змішують кольори, називають гарним словом – «монотипія». Задоволений і гордий собою Метелик полетів хизуватись на галявину.


 

Житло гномів. Урок 8.

У різних кінцях лісу жили два гноми. Один з них був добрим і до нього любили зазирати у вікна звірі, залітали у будиночок птахи, весело усміхалось Сонечко в оселі Доброго Гнома. Ближче до болота оселився Лихий Гном. Навіть квіти не росли коло його будівлі, адже боялись, що їх знищать. Звірі не підходили до хатинки. Сонечко не заглядало у будинок Лихого Гнома після того, як він перебив всіх Сонячних Зайчиків. Як сумно виглядала хатинка лиходія! Вся в павутинні, темна і брудна. Сірі сумні стіни і чорний дах відштовхував птахів. Ось до чого призводить не привітність, заздрість, злоба та сум. За хороші справи Доброго Гнома нагородило Сонечко своїм веселим жовтим кольором і малий пофарбував стіни, а Веселка на даху зробила барвистий малюнок. Квіти розтулили свої чарівні пелюстки і утворили чарівний квітник навколо будинку. Звичайно, кольори як і люди можуть бути сумними та веселими, злими і добрими, а ми повинні намагатись розуміти їх значення. Намалюйте будиночки гномів так, щоб було зрозуміло, де чий.


 

Казкове місто. Урок 9

Намалював художник казкове місто і довго думав, як його розфарбувати. Вирішив поселити у будиночки кольори, щоб вони самі житло покрасили та прикрасили. Пішов, а банку з білою фарбою забув… Ось почали кольори купатись у білилах. Жовтий став Лимонним, Червоний - Рожевим ,Зелений – Салатним, Синій – Блакитним, Фіолетовий – Бузковим, весело кольорам, купаються, а біла фарба забруднилась! Прийшов художник, розсердився на бешкетників, а вони заходилися будинки фарбувати і тик гарно вийшло! Стіни стали ніжними і красивими. « Ось як можна одержати лагідні, пастельні тони, що підходять до оселі»,- подумав художник і більше не сварив кольори.


 

Які бувають дерева. Урок10

Ми вже знаємо, що кольори бувають веселими і сумними, світлими і темними, кольоровими( хроматичними) і не кольоровими( ахроматичними), кожен колір має своє значення , крім цього кожен колір відповідає одній нотці з семи. Як багато ми знаємо! А чи можна намалювати музику? Звичайно, адже ноти теж мають свій настрій, крім того все має форму, ось, наприклад, дерева бувають веселі і сумні у різну погоду ,у різні пори року. Зустрілись якось Зайчик і яблунька. Було це навесні, коли всі дерева цвіли, хотів пухнастик погризти кору, але не наважився, надто весела і гарна була яблуня, як наречена. Потім зустрів її зрілою у яблуках, пригостила зайчика яблучком, зрадів малий. Наступного разу їх зустріч не була веселою, осінній дощ зривав пожовкле листя з сумної яблуні…А взимку зайчисько ледь упізнав свою подругу, вона була самотня, без прикрас і зовсім сумна… Не сумуй, буде знову весна і квіти, і молодість, і діти-яблука знову і знову…

Намалюйте сумне і веселе дерево, слухаючи музичний твір «Пори року».

 

Категорія: Кафедра початкових класів | Додав: Ерика
Переглядів: 87 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Хмаринка світлин
Категорії розділу
Ми на карті Google
Наше опитування
Скільки Вам років?
Всього відповідей: 90
Прогноз погоди
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Моя IP
Для перегляду сайту рекомендується використовувати браузери Mozilla Firefox, Opera або Google Chrome

50.16.17.16