Година спілкування "Скарби наших сердець" - Класний керівник - Машталяр Тетяна Борисівна - Каталог файлів - Гусятинська ЗОШ

Головна » Файли » Машталяр Тетяна Борисівна » Класний керівник

Година спілкування "Скарби наших сердець"
16.03.2016, 22:26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування:

 

 

«Скарби наших сердець»

 

 

 

 

 

 

 

 

Класний керівник: Машталяр Т. Б.

Девіз заняття:
Твори добро завжди і всюди!
Нехай тебе шанують люди.

Життя дається людині на добрі справи.

1. Органiзацiя класу. Мотивацiя навчальної дiяльностi

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро i вищу правду вiра

Людину вiдрiзняє вiд мавпи i вiд звiра.

Хай оживає iстина стара:

Людина починається з добра!

                                                        (Л. Забашта)

- Нехай цей вiршик стане девiзом нашого уроку.

 

II. Повiдомлення теми i мети

-                           Сьогоднi ми поговоримо про те, що таке вчинок i його наслiдки, якi бувають вчинки, навчимося їм давати оцiнку.

 

ІII. Основна частина заняття

1. Формування поняття «вчинок»

Люди iснують на Землi разом. Тому весь час мiж ними виникають різнi стосунки. Уявiть собi, що б почалося, якби кожен робив тiльки те, що йому подобається. Тому за багато рокiв iснування люди намагалися впорядкувати свої стосунки, жити так, щоб усiм було добре. Так на Землі з’явилось поняття «справедливість», «добро» тощо. Завдяки цим поняттям ми маємо змогу оцiнити дiї людей, їхнi стосунки. Стосунки мiж людьми можна регулювати за допомогою законiв. Це дуже важливi документи, якi є спiльними для людей, якi живуть в якiйсь певнiй країнi. За їх невиконання людину можуть покарати. А є iншi правила. Вони спiльні для людей всiєї Землi. За їх порушення не можна понести покарання, але кожна людина намагається жити за цими правилами. Як, на вашу думку, що це за правила?

Людина починається з добра...

Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу, — це людина добра, мудра, щира i сердечна, щедра i свiтла, яка вмiє любити i спiвчувати, захистити і приголубити, поважати i порадити, людина з добрим серцем i свiтлою душею. Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часiв благодiйнiсть була в традицiях нашого народу. Цiлком природним i закономiрним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, подiлитися шматком хлiба, дати притулок бездомному, захистити старість i немiчнiсть, порятувати хворого або калiку, захистити скривдженого.

— Що ж таке вчинок?

- Вчинок — це реальна дія людини. У життi людина робить рiзні справи: добрi i не зовсiм добрi, поганi i просто жахливi. Зазвичай вона бажас iншим добра, але iнколи вчинки людини бувають недостойними її поведiнки.

Ніна Мудрик-Мрин «Добро твориться просто …»
— Мабуть, добрій людині важко жити, — каже Андрійко.
— Чому це? — дивується мама.
— А тому, що їй ото все думай та й думай, кому добро зробити...
— Та ні, добра людина не думає, а просто робить тай усе. І не ж и за те подяки...
Згадав Андрійко. Впав було сніг. Тоді розтанув, а потім знов морозець прихопив — ожеледиця почалася. До школи треба було виходити раніше, бо слизота ж!
Коли це день-два, бачить Андрійко, немає в школі Яринки. І спитати ні в кого. Бо живе Яринка тільки з мамою, та й хата їхня стоїть аж на самому краю села.
— Може, сходимо сьогодні до Яринки? — каже Андрійко Михайликові.
— Так далеко? — огинається Михайлик.
Дай подумати, — каже Михайлик. — Так ... так ... Мені Яринка зроду ніколи не допомагала. То чого ж мені до неї та ще в таку далину йти? Тобі вона щось допомагала? — спитав Андрійка ...
Йде Андрійко до Яринки й думає: ні, не вистачало так, щоб Яринка йому чимось допомагала. Навіть раз з дівчатами висміяла його, що він не зумів дати здачі задерикуватому Богданові. Яринка реготала найдужче! Але Андрійко чомусь на неї не мав ніякого зла — ніскілечки! То — дрібниці. Він знає, що Яринка просто весела дівчинка. І зовсім не злюка.
Яринка доглядала хвору маму. Ні мама, ні Яринка не здивувалися, що Андрійко їх провідав.
— Яринка не нахвалиться, який ти добрий хлопець, — сказала на прощання Яринчина мама, а Яринка трішки зашарілася.
— Звичайний. Як усі, — мовив Андрійко і побіг додому ...

«Хто покарав його?»
«Я образив товариша. Я штовхнув однокласника, я вдарив собаку, я забрав іграшку у сестри. Всі пішли від мене. Я залишився один і гірко заплакав»
— Хто покарав його? — запитала сусідка.
— Він сам себе покарав, — відповіла мама.

 

Добрим бути просто чи непросто?
Не залежить доброта від зросту.
Як людей полюбиш — пошануєш,
Силу для добра в душі відчуєш.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.

 


 


. Ознайомлення iз пам’яткою

Пам’ятка добрих i корисних справ

• Завжди дотримуйся свого слова.

• Перед виконанням справи подумай.

• Не будь самовпевненим.

• Не лiнуйся.

• Виконуй справу iз задоволенням.

• Нiколи не вимагай винагороди.

• Виконуй все вчасно.

• Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.

• Завжди виконуй тiльки добрi справи, за якi нiколи не червонiтимеш.

 

  • Мабуть, добре буде, коли всi виконуватимуть нашi правила, тодi не буде проступкiв, а залишаться лише добрi справи та гарнi вчинки.

. Гра «Добрi чарiвники»

— А зараз я пропоную вам стати добрими чарiвниками. У мене є чарiвна паличка. Кожен iз вас буде передавати паличку iншому i називати тiльки хорошi вчинки дiтей класу або ваших друзiв. (дiти беруть паличку i називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)

— Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось i надалi берегти i примножувати цi добрi вчинки. Щоб вашi обличчя були завжди радiснi вiд того, що ви зробили доброго, а на обличчi нiколи не зникала усмiшка.

 

Робота в групах «Дерево Доброти»
Три групи одержують конверти із зображенням листочків з написами «Працьовитість», «Доброта», «Злість», «Грубість», «Чемність», «Терпіння», «Повага», «Зло», «Обман», «Милосердя», «Ввічливість», «Любов», «Нена¬висть», «Байдужість», «Щедрість», «Взаємодопомога», «Мужність», «Боягузтво».
— Прикрасимо іграшками наше дерево Доброти. Тільки виберіть листки з тими словами-поняттями, з якими б вам хотілось зустрітися.

Гра «Квітка Добра»
— Діти, перед вами лежать пелюсточки, яких вам потрібно зробити квіточку. Для того, щоб зробити квіточку, потрібно вибрати тільки ті пелюсточки, які характеризують добру людину.
(На пелюстках написані такі слова: чуйність, егоїзм, щирість, лицемірство, грубість, терпіння, невихованість, жорстокість, ввічливість.) Діти вибирають правильні пелюсточки і складають квіточки.

Гра «Якщо ти добра людина, то повинен …»
Умови гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.
• Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
• Допомагати мамі мити посуд.
• Не вмиватися.
• Берегти рідну природу та охороняти її.
• Шанувати працю інших людей.
• Галасувати, коли хтось відпочиває.
• Бути вихованою, стриманою.
• Обманювати, сваритися, хвалитися.
• Насміхатися з чужого горя.
• Добре вчитися, багато читати.
• Не слухати батьків.
• Ділитися тим, що в тебе є.
• Ображати інших.
• Говорити на уроках.
• Красти.
• Захищати слабшого.
• Допомагати друзям у біді.

Вправа «ТАК» чи «НІ»
— Коли вам краще жити:
Коли сміються діти?
А чи тоді, як всі кричать,
І їм не можна ради дать. (Відповіді дітей.)
— Бабусі хлопчик допоміг. Він, діти, добрий хлопчик? (Так)
— Тепер усі скажіть мені: У сварці жити добре? (Ні)
— А як немає забіяк, Тоді усім прекрасно? (Так)
— А як серця у всіх ясні, То вам погано, діти? (Ні)
— Співає хлопчик гарно як! А вам подобається? (Так)
— А як обличчя всіх пісні, Похмурі, злі? Вам добре? (Ні)
— Реве і трощить все чудак, Це теж погано, діти? (Так)
— Тоді іще скажіть мені: Як діти б'ються, добре? (Ні)
— Звичайно, краще в мирі жити
І з усіма дітьми дружити.
Щоб всі веселими були,
У мирі й злагоді жили!

Ситуації
Проаналізуй життєві ситуації і розкажи, як мають вчинити діти.
1. Петрик не зробив домашнього завдання. Але він точно знає, що у портфелі в Оленки лежить зошит з виконаним домашнім завданням. І ось на перерві ...
2. Сашко дуже поспішає додому і по дорозі наздоганяє літню жінку, яка ледь несе важку сумку з крамниці. І Сашко ...
3. В автобусі сидять подруги, тоді як поруч стоїть жінка з маленькою дитиною на руках. Дівчатка ...
4. Дмитрик довго хворів. Коли прийшов до школи, до нього підійшов Максим. Максим...
5. Хворій бабусі терміново потрібні ліки з аптеки, а по телевізору якраз демонструють улюблений мультфільм Іванка. Хлопчик, її онук, ...

 

Скарби пірата

М.О. Андріанов

         Артем не часто любив залишатися в своїй кімнаті і розмовляти з іграшками. Ось і сьогодні, почувши від мами дивні слова проте, що справжні людські скарби знаходяться у людини в серці, він пішов до своїх іграшок. Тільки Артем залишився сам, перед ним раптом виник пірат із мультфільма, який весь час шукав скарби.

- Не бійся, Артем, - сказав пірат – я можу дати тобі справжні скарби, а ти мені ті, які знаходяться у тебе в серці.

- А які ж у мене в серці скарби?

-  Радість, любов, доброта і багато інших

- Ти нерозумний,  пірате, які ж це скарби? – засміявся Артем

- Я тобі дам свою радість, а ти мені іграшки, які я захочу.

Так і сталось. Давно мріяв Артем про велику машинку на управлінні, вона зараз же і з’явилась. Але ніякої радості хлопчик не відчув. Скільки б не бажав він іграшок, але ніякої радості так і не відчув. Він повернувся додому зовсім сумним. Знову викликав пірата. Той зараз же прийшов.

-  Я хочу радість свою повернути

-  Бач чого захотів, ми вже з тобою помінялись. Назад розмінятись неможна. Якщо хочеш помінятись, то давай мені відразу любов і доброту, а я тобі радість поверну, та ще й скриню з грошима дам. Згода?

Зрадів Артем і погодився. Пірат зник, а під ногами у Артема з’явилася скриня з грошима. Та не довго радів хлопчик. Виявилось, що він перестав любити все: морозиво, шоколад, іграшки, і що саме страшне, маму з татом, бабусю і сестричку. А ще до всього він перестав бути добрим. А коли любові і доброти в серці нема, пусте місце тут же заповнюється злом і ненавистю.

         Вже через три дні Артем встиг з усіма пересваритись і побитись з  друзями. З кожним днем життя його ставало все гірше й гірше.

          І ось перед ним знову виник пірат, він знову запропонував чимось помінятися. Став Артем плакати і шкодувати, що не повірив маминим словам про скарби серця. Тепер попереду його чекало довге життя без любові й доброти. Тоді Артем голосно покликав назад скарби свого серця:

- Ого-го, еге-ге, скарби мого серця ви де? Повертайтесь но назад, я вам дубу дуже рад. До любові й доброти буду з вами я завжди.

         Дуже пощастило Артему, тому що до нього знову повернулись любов, доброта, а гроші і іграшки зникли.

-  Чому Артем захотів мінятись з піратом?

-  Чому він починав шкодувати про обмін?

-  Чи поміняли б ви скарби свого серця на скарби і гроші?

- Як ви вважаєте, чи можна за гроші купити радість, любов, доброту?

Сонце встало із-за гаю,

Промінцями росу сушить.

Я здоров’я вам бажаю

                            І добра у ваші душі!

Категорія: Класний керівник | Додав: Ерика
Переглядів: 100 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Хмаринка світлин
Категорії розділу
Ми на карті Google
Наше опитування
Ви хвилюєтеся перед екзаменом?
Всього відповідей: 46
Прогноз погоди
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Моя IP
Для перегляду сайту рекомендується використовувати браузери Mozilla Firefox, Opera або Google Chrome

50.16.17.16